Держлісагентство України: Напрацьовуємо системний підхід до роботи з надрокористувачами
3 травня 2024
При формуванні переліку ділянок надр на земельних ділянках лісогосподарського призначення, з урахуванням вимог статті 64 Лісового кодексу України та норм природоохоронного законодавства, Держлісагентство пропонує першочергово здійснювати надрокористування на деградованих землях, не вкритих лісовою рослинністю та раніше пошкоджених стихійним видобутком, з обмеженням по площі не більше 10 гектарів. Наступна ділянка виділяється лише за умови рекультивації попередньої із створенням лісових культур.
З метою збереження біорізноманіття та особливо цінних земельних ділянок питання надрокористування в усіх випадках є недоцільним з урахуванням вимог природоохоронного законодавства, зокрема:
- в усіх лісах, які віднесені до природоохоронних, наукових, історикокультурних, рекреаційно-оздоровчих та захисних лісів;
- на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, в тому числі пралісах, квазіпралісах, природних лісах та їх охоронних зонах, а також в охоронних зонах для збереження біорізноманіття в лісах;
- на об’єктах постійної лісонасіннєвої бази, плантаціях, розсадниках, репрезентативних ділянках;
- в особливо захисних лісових ділянках;
- у незімкнутих лісових культурах;
- у лісах, які за віком відносяться до категорії молодняків і середньовікових;
- на ділянках, виділених у довгострокове тимчасове користування;
- на територіях вольєрів;
- на відтворювальних ділянках.
Щодо геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин (бурштин) з подальшим видобуванням корисних копалин (далі - промислова розробка родовищ)
1. Першочергово формувати перелік ділянок, порушених внаслідок незаконного видобутку бурштину у попередні роки, з визначенням їх координат на земельних ділянках лісогосподарського призначення, з подальшим наданням цих матеріалів до Міндовкілля та Держгеонадр.
2. На земельних ділянках лісогосподарського призначення, які до цього не були пошкоджені видобутком бурштину промислова розробка родовищ бурштину можлива виключно на лісових ділянках в стиглих та перестиглих насадженнях, що віднесені до експлуатаційних лісів, які входять у перелік ділянок фонду рубок головного користування.
Відповідно до вимог Правил рубок головного користування, затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України від 23.12.2009 № 364 (далі – Правила) максимально можлива площа суцільнолісосічних рубок головного користування визначена для хвойних лісів 3 гектари і менше, інших – 5 гектарів і менше. Отже, площа земельних ділянок для видобутку бурштину не може перевищувати зазначених площ.
3. Надрокористувачі, відповідно до вимог законодавства зобов'язані до проведення рубки лісу та промислової розробки родовищ відшкодувати власникам землі або землекористувачам усі збитки, в тому числі неодержані 3 доходи, а після промислової розробки родовищ – за свій рахунок привести рекультивацію та забезпечити проведення заходів щодо відтворення лісів.
4. Відповідно до вимог Правил встановлені відповідні строки безпосереднього примикання ділянок, на яких буде проводитись вирубка насаджень (без врахування року рубки), які становлять для хвойних лісів – 4 роки, дубових та букових – 3 роки, інших твердолистяних і м'яколистяних – 2 роки. Згідно з Правилами відтворення лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 303, зруби повинні бути залісені протягом одного-двох років. Тобто, у випадку з надрокористуванням такі строки примикання ділянок повинні встановлюватися з часу проведення відтворення лісів (після завершення промислової розробки родовищ).
5. На даний час проведення розвідувальних та видобувних робіт власнику спеціального дозволу на користування бурштиноносними надрами на підставі типової угоди відповідно до статті 971 Земельного кодексу України на земельних лісових ділянках є неможливим через законодавче не врегулювання питання вирубування дерев і чагарників на таких ділянках.
Щодо геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин кар’єрним способом (граніт, торф, вапняк, пісок, глина та інші).
У разі геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин кар’єрним способом (промислова розробка родовищ), а саме граніту, торфу, піску, глини легкоплавкої та суглинку, мігматиту, кристалічного сланцю, підземних мінеральних вод, кам’яного вугілля, германію, крейди та інших, на земельних ділянках лісогосподарського призначення, доцільним є виключно вилучення таких земельних ділянок з постійного користування відповідно до вимог земельного законодавства.
Оскільки після завершення робіт, пов’язаних видобуванням зазначених корисних копалин, рекультивація відбуватиметься шляхом заводнення, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, тощо. Тобто, повернення земельної ділянки у попередній стан є не можливим.
Щодо надання земельних ділянок для нафто-газового комплексу, а саме для облаштування розвідувальних, оціночно-експлуатаційних нафтових і газових свердловин, виробничих споруд, під’їзних доріг.
Відповідно до абзацу другого статті 18 Закону України «Про нафту і газ» земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються власникам спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами для будівництва, розміщення і експлуатації об’єктів нафтогазовидобування, а також, облаштування родовища шляхом встановлення земельних сервітутів без зміни цільового призначення цих земельних ділянок, крім земель природнозаповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення та водного фонду.
Схожі положення визначені частиною четвертою статті 66 Земельного кодексу України.
Щодо необхідності вирубування дерев і чагарників у випадку встановлення сервітуту на земельні лісові ділянки в цілях, не пов’язаних з веденням лісового господарства, дане питання врегульоване Порядком вирубування дерев і чагарників та використання одержаної при цьому деревини у разі зміни цільового призначення земельних лісових ділянок або встановлення сервітуту з метою їх використання в цілях, не пов’язаних з веденням лісового господарства, та переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 105.
Отже, Держлісагентство вважає за можливе здійснення надрокористування щодо видобування нафти і газу шляхом встановлення земельних сервітутів з врахуванням вимог чинного законодавства.
В той же час, здійснення геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт, які можуть проводитися на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем відповідно до статті 97 Земельного кодексу України можливе виключно у випадках, які не передбачають вирубування дерев і чагарників.
При розгляді питань виділення земельних лісових ділянок для потреб надрокористування Держлісагентство керується положеннями наступних нормативно-правових актів:
Указом Президента України від 7 червня 2021 року № 228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» (далі – Указ Президента), відповідно до якого з 2021 року започаткована реалізація екологічної ініціативи «Масштабне залісення України». Дана ініціатива передбачає, в першу чергу, створення умов для досягнення оптимальних показників рівня лісистості, а саме: розширеного відтворення (збільшення площі) лісів. Виконанням ініціативи Президента України заплановано, зокрема, за 10 років площу лісів збільшити на 1 мільйон гектарів;
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 29 вересня 2022 року «Про охорону, захист, використання та відтворення лісів в особливий період», введеного в дію Указом Президента України від 29 вересня 2022 року № 675/2022, яким Кабінету Міністрів України доручено разом із місцевими органами виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування забезпечити безумовне виконання завдань, визначених вищевказаним Указом Президента України;
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1777-р, яким схвалено Державну стратегію управління лісами України до 2035 року та операційний план реалізації у 2022-2024 роках Державної стратегії управління лісами України до 2035 року (далі – Державна стратегія). Абзацом сьомим підрозділу «Збільшення площі лісів, підвищення стійкості та якості лісів, нарощення екологічного та ресурсного потенціалу лісів» розділу IV 5 Державної стратегії, передбачено, що збільшення площі лісів відбуватиметься, зокрема, шляхом відмови від передачі вкритих лісом земель під інші форми землекористування, крім випадків, коли така передача здійснюється у разі наявності суспільної потреби за відсутності інших альтернатив.
Держлісагентство України
