Лісові ресурси – запорука стабільного розвитку економіки
Ліси є національним багатством країни і за своїм призначенням та місцем розташування виконують екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, підлягають державній охороні.(Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд).
Лісове господарство є одним із вагомих секторів національної єкономіки країни, окрім суттєвого екологічного і рекреаційного значення, цінність лісових ресурсів є в унікальному поєднанні природних ресурсів (корисних копалин, ландшафтів, водних джерел, лісів тощо), важливого значення набувають ліси як засіб охорони навколишнього середовища. Для економічного потенціалу регіону ліси мають надзвичайно важливе значення. Ліси використовують як ресурсний матеріал для розвитку різних галузей економіки, створюють придатні умови для життя людини. Лісові ресурси — це і деревина, і технічна сировина, і харчові та кормові ресурси.
У сукупності з іншими природними ресурсами лісові ресурси являють собою складову частину продуктивних сил країни безпосередньо беруть участь в економічному розвитку, у забезпеченні соціальних потреб суспільства, виступають одночасно як засіб виробництва, предмет і продукт праці.
У лісовому господарстві ліс виступає як предмет праці - тобто як об'єкт, на який людина діє в процесі праці і який є матеріально речовою основою майбутнього продукту. Праця спрямовується на здійснення насадження лісового фонду, проведення реконструкції деревостанів, сприянню природного лісоведення, а також здійснення вирубки лісу з метою формування ландшафтів та одержання лісопродукції .
До спеціального використання лісових ресурсів відноситься заготівля деревини від рубок головного користування та рубок пов’язаних з веденням лісового господарства. Останнє передбачає догляд за лісом та санітарні рубки. Під рубками головного користування ( РГК) розуміють заготівлю стиглої деревини. РГК потрібно проводити в такому обсязі, який не перевищує обсягу розрахункової лісосіки. В іншому разі будуть застосовані економічні санкції.
У процесі рубок заготовлється лісопродукція, яка надалі використовується за призначенням. Лісопродукція – це деревні матеріали (деревина, кора, деревна зелень), в Україні має важливе економічне та соціальне значення.
Відходи такого виробництва мають широке промислове та непромислове використання. Наприклад, з них виготовляють вітамінне борошно чи технологічну тріску. Також застосовують як паливо або добриво для лісових ґрунтів.
Лісопродукція хвойних та листяних порід використовується в різних сферах народного господарства. За призначенням її поділяють на чотири групи:
- для розпилювання (виготовлення пиломатеріалів, шпал для залізничних шляхів та ін.);
- для лущення (виробництво шпону і фанери);
- для виготовлення целюлози (деревної маси), деревостружкових та інших видів плит;
- для застосування у круглому вигляді (елементи мостів, радіо, суднобудування, лінії зв’язку та електропередач, будівництво).
Вимоги до лісопродукції визначені у Технічних умовах за класифікацією лісоматеріалів:
- лісоматеріали круглі листяних порід. Класифікація за якістю.
ТУ У 16.1-00994207-002:2018
- лісоматеріали круглі хвойних та листяних порід. Правила класифікації.
ТУ У 16.1-00994207-003:2018
- деревина дров’яна. Класифікація, облік, технічні вимоги.
ТУ У 16.1-00994207-005:2018
Основним завданням при заготівлі лісопродукції постійними лісокористувачами є визначення перспективних напрямків сучасного лісопромислового комплексу на основі галузевої та регіональної структури з орієнтацією на задоволення попиту економіки держави та ринку на його продукцію при повному і ефективному використанні власного виробничо-ресурсного потенціалу. Досягнення поставленої мети можна забезпечити шляхом порівняння світового досвіду з становищем у лісовій галузі України.
Відділ лісових ресурсів Західного міжрегіонального УЛМГ
