Голова Держлісагентства розповів про перебіг весняної лісокультурної кампанії

29 квітня 2026

Наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 23 квітня 2026 року № 5262 «Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, на мисливський сезон 2026–2027 років та встановлення Норм використання (добування) одним мисливцем за день інших мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, на мисливський сезон 2026–2027 років» оприлюднений в «Офіційному віснику України» №35 від 29.04.2026 р. Важливо: затверджені ліміти використання мисливських тварин – це не дозвіл на полювання. Це можливість проводити його там, де дозволять місцеві військові адміністрації з огляду на безпековий фактор. Затвердження лімітів дозволяє: боротися з браконьєрством та забезпечувати належну охорону мисливських тварин; зберігати біорізноманіття; проводити якісний моніторинг епізоотичної ситуації; регулювати чисельність хижих тварин та запобігати поширенню небезпечних хвороб – це особливо важливо в умовах поширення сказу та стрімкого розповсюдження шакала; забезпечити сталу та ефективну роботу мисливських господарств, зберегти робочі місця та фахівців, насамперед єгерський склад. Все це дозволить забезпечити раціональне та ефективне використання державного мисливського фонду. Новини Держлісагентства

29 квітня 2026

Міністерство юстиції зареєструвало наказ №4351 Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України «Про затвердження Правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування» від 23 березня 2026 року. «Відтепер всі користувачі мисливських угідь вестимуть облік за єдиними правилами. Це результат кропіткої праці фахівців Держлісагентства та міністерства», - пояснив голова Держлісагентства Віктор Смаль. За його словами, тривалий час в країні не було єдиних правил, які мають визначати методи обліку, форми облікових карток, акти проведення обліку, зведені форми звітності та вимоги до використання та оприлюднення отриманих даних. Водночас користувачі мисливських угідь зобов’язані проводити облік мисливських тварин та обсягів їх добування – і кожен це робив своїми методами. «У 2025 році уряд ухвалив Стратегію розвитку галузі мисливського господарства України на період до 2035 року. Вона передбачає затвердження у 2026 році єдиних для всіх правил обліку мисливських тварин і обсягів їх добування. І ми це зробили – відтепер для всіх діятиме чіткий єдиний алгоритм», - зазначив очільник Держлісагентства. Завдяки якісному обліку фахівці отримають достовірну інформацію про чисельність мисливських тварин, стан, видову та статево-вікову структуру популяцій, територіальне поширення, кількість загиблих мисливських тварин, обсяги добування. «Насамперед ми зможемо якісно планувати роботу з охорони, використання і відтворення мисливських тварин, вести моніторинг тваринного світу та зберігати біорізноманіття», - наголосив Віктор Смаль. Він додав, що єдині правила обліку також допоможуть забезпечити контроль за природною міграцією, переміщенням мисливських тварин та інформувати про виявлені серед них осередки епізоотичних захворювань, щоб планувати заходи для їх знешкодження і попередження. «Дякую всім, хто долучився до цієї великої роботи. Впевнений, що її результат виведе мисливську галузь на якісно новий рівень», - підсумував голова Держлісагентства. Новини Держлісагентства

29 квітня 2026

Документ передбачає співробітництво у розвитку лісового сектору та впровадженні інноваційних технологій. Зокрема співпраця запланована у таких напрямках: - сприяння відновленню та розвитку лісового господарства України; - відновлення лісових насаджень на постраждалих від війни територіях; - захист лісів від незаконних рубок та пожеж; - розвиток міжнародного співробітництва у лісовій галузі; - впровадження інноваційних технологій у лісовому господарстві. Українська Національна Аграрна Рада об’єднує підприємства та фахівців у сфері лісництва, лісових насаджень та суміжних галузей, готових розвивати лісовий сектор України та брати участь у проєктах з відновлення, сталого управління й впровадження інновацій. Новини Держлісагентства

22 квітня 2026

Під час установчого семінару проєкту GEF-8 з лісового відновлення ландшафтів всі зацікавлені сторони висловили своє бачення конкретних кроків та географії реалізації цього проєкту. Його впроваджувальною агенцією є Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO). Виконавчою агенцією стануть Держлісагентство та УкрНДІЛГА. Наразі розпочалася фаза підготовки повної проєктної документації за кошти гранту від GEF-8. У семінарі взяли участь урядовці, фахівці лісової галузі, члени Держлісагентства, науковці, а також представники приватного сектору та екологічної спільноти. Держлісагентство наполягає на включення до проєкту створення генетично-молекулярної лабораторії, як ключового елементу, який забезпечує біологічну стійкість та біологічне різноманіття лісового репродуктивного матеріалу з метою адаптації до змін клімату. Фактично лабораторія має стати центром проєкту, адже відновлення лісів повинно будуватися на науково обґрунтованих результатах лабораторних досліджень. «Семінар дав можливість обговорити найважливіші напрямки реалізації цього проєкту, визначити кінцеві результати, яких ми хочемо досягти, і на основі цього сформувати конкретну проєктну документацію. Для нас важливі три напрямки: створення молекулярно-генетичної лабораторії, відновлення постраждалих від бойових дій лісів, та залучення «зелених фінансів» для збереження самосійних лісів», - наголосив перший заступник голови Держлісагентства Володимир Бучко. За словами начальника Управління лісового господарства та відтворення лісів Ігоря Будзінського, відновлення пошкоджених війною лісів та їхнє розмінування є одним із пріоритетів Держлісагентства. «Саме тому ми хочемо бачити цей напрямок у реалізації проєкту. Зокрема залучити експертів, сучасні технології розмінування, а також науковий супровід у дослідженні методів розмінування», - зазначив він. Ігор Будзінський зауважив, що у межах проєкту можна розглянути питання заповідання забруднених вибухонебезпечними предметами територій та вивчити досвід міжнародних партнерів у цій сфері. Він також додав, що важливим напрямком є залучення «зелених фінансів» для збереження самосійних лісів. Таке фінансування може стати стимулом для громад зберігати самозалісені території. Але тут також потрібно вивчати міжнародний досвід верифікації поглинання вуглецю лісами. «Робота в цих напрямках у межах проєкту GEF-8 допоможе збільшити площу відновлених лісів та природно-заповідного фонду, адаптувати ліси до змін клімату, залучити міжнародне фінансування та посилити економічний стан громад. Це буде цікавим та корисним досвідом для нашої країни», - підсумував Ігор Будзінський.   Новини Держлісагентства

21 квітня 2026

Голова Держлісагентства Віктор Смаль розповів про напрямки розвитку підпорядкованих нацпарків та головні досягнення на цьому шляху. «Триває активний розвиток нацпарків у сфері управління Держлісагентства. Про досягнення та плани говорили з їх директорами під час робочої наради у НПП «Зачарований край». За кілька місяців, що минули з часу останньої зустрічі, вдалося дійсно багато», - констатував Віктор Смаль. НПП «Зачарований край» Тут почали закладати 4 мартелоскоп-ділянки для навчання лісівників методам наближеного до природи лісівництва у межах міжнародного проєкту «Від кризи до стійкості: наближене до природи лісогосподарювання в Україні». Для любителів велотуризму розробили трек маршруту територією парку та запропонували Закарпатській ОДА включити його до великого веломаршруту «Закарпатський туристичний шлях». А всі діючі маршрути завантажили у популярний туристичний додаток Wikiloc. Шацький НПП Працівники почали роботу над створенням екологічної стежки «Мокошин». Також велику увагу тут приділяють міжнародній співпраці: у межах проєкту GEF парк отримав нове обладнання для моніторингу, а з колегами з польських нацпарків налагодили більш тісну співпрацю та обмін досвідом. НПП «Сколівські Бескиди» Нацпарк презентував віртуальний тур найцікавішими туристичними локаціями. У 2025 році він став найпопулярнішою туристичною локацією Львівщини з показником понад 258 тис. відвідувачів. А у лютому цього року потрапив до Національного Реєстру Рекордів України за найбільшу вільну субпопуляцію зубра європейського в українських Карпатах. У межах співпраці з Музеєм і Інститутом зоології Польської Академії Наук нацпарк отримав два телеметричні нашийники для відстежування денної та сезонної міграції стада зубрів. Також тут продовжують відновлювати Палац Гределя та завершили перший етап роботи реалізації проєкту екологічного табору в Майданському лісництві. НПП «Мале Полісся» Нацпарк підготував стенди й матеріали для маркування маршрутів. Крім того, тут активно готують та подають заявки на участь у грантових програмах та проєктах. Одним з таких є «Культурні стежки громад», що спрямований на підтримку ініціатив із створення культурно-пізнавальних маршрутів, в основі яких місцева спадщина, традиції та історія. Галицький НПП Тут завершили будівництво нового вольєру та переселили до нього стадо оленя благородного. Вольєр максимально наближений до природного середовища, що є ключовим етапом реабілітації та дозволяє тваринам, які постраждали від браконьєрства, травм або виросли в неволі, адаптуватися до самостійного життя. Цей процес є частиною реінтродукції – повторного заселення виду в дику природу. НПП «Бойківщина» Нацпарк продовжує активно розвивати напрямок вирощування декоративних рослин. Тут вже створили базу потенційних покупців садового матеріалу та планують збільшити реалізацію цієї продукції, а зароблені кошти спрямувати на ремонт теплиці. Тут прискіпливо стежать за трендами на ринку декоративних рослин та постійно покращують якість садового матеріалу. Під час наради також обговорили і подальші плани розвитку територій, інфраструктурні проєкти та посилення міжнародної співпраці. «Ось так спільними зусиллями ми робимо наші нацпарки центрами екоосвіти, туризму та відпочинку. Втім краще все це побачити на власні очі, тож подорожуйте та відвідуйте ці унікальні території», - підсумував голова Держлісагентства.   Новини Держлісагентства

20 квітня 2026

Що потрібно змінити в лісовому законодавстві України, як адаптувати ці зміни до вимог ЄС та підвищити ефективність господарювання у лісах – ці та інші важливі питання розвитку лісової галузі обговорили на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Стан лісового законодавства України, необхідність нагальних змін та адаптації до директив ЄС з урахуванням сучасних вимог». У конференції, організованій НУБіП і Товариством лісівників України, взяли участь заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, народні депутати, науковці, члени Держлісагентства. Загалом захід зібрав близько 130 представників. Перший заступник голови Держлісагентства Володимир Бучко наголосив, що саме діалог науковців, практиків, урядовців та парламентарів має стати фундаментом для напрацювання необхідних законодавчих змін, які допоможуть розвитку лісової галузі та адаптації українського законодавства до норм ЄС. «Заповідання лісів, процедура оцінки впливу на довкілля, збереження самозалісених територій, а також подальша доля пошкоджених внаслідок бойових дій лісів – ці та інші резонансні питання потребують фахового обговорення та напрацювань змін до законодавства, які б враховували економічну, екологічну та соціальну складову», - зазначив Володимирир Бучко. Про велику роботу з адаптації українського законодавства до норм ЄС, яку Україна має виконати у процесі євроінтеграції, розповів начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Ігор Будзінський. Він зазначив, що європейські стандарти ставлять нові вимоги – необхідність реформування національного лісового законодавства, забезпечення більш ефективного управління лісами, збереження біорізноманіття в умовах глобальної зміни клімату та протидії процесам знелісення і деградації лісів. «Адаптація лісового законодавства України до європейських стандартів є невідкладним завданням. Впровадження цих змін дозволить не лише зберегти ліси, але й забезпечити сталий розвиток лісової галузі, підвищити екологічну безпеку та зміцнити позиції України на міжнародній арені. Важливо, щоб ці реформи були здійснені в інтересах майбутніх поколінь, забезпечуючи збереження природних ресурсів і створення умов для сталого розвитку нашої країни», - наголосив Ігор Будзінський. Також у межах конференції учасники висадили сакури на території НУБіП. Новини Держлісагентства

20 квітня 2026

Посадовці обговорили актуальні для області питання у сфері лісового господарства: розвиток природно-заповідного фонду, раціональне використання ресурсу, а також необхідність дотримання балансу між екологічними, економічними та соціальними аспектами господарювання у лісах Закарпаття. Зокрема детально зупинилися на подальшому розвитку нацпарку «Зачарований край», який перебуває у сфері управління Держлісагентства, а також обговорили діяльність ПЗФ. «Розповів, що рівень заповідання лісів в Україні становить 17%, а 50% лісів мають обмеження лісогосподарської діяльності. Водночас у країнах ЄС заповідність складає близько 5%, а більшість лісів є мультифункціональними, тобто поєднують природоохоронні та експлуатаційні функції. З огляду на це обговорили шляхи ведення лісогосподарської діяльності в області за умов екологічних обмежень», - зазначив Віктор Смаль. Окрему увагу приділили викликам сьогодення, зокрема кліматичним змінам та всиханню лісів в Карпатському регіоні. Ситуацію ускладнює занадто забюрократизована процедура оцінки впливу на довкілля. Через тривалість проведення ОВД лісівники не можуть оперативно реагувати на проблеми санітарного стану лісів, а це суттєві втрати ресурсу – і для області, і для держави загалом. «Маємо з Мирославом Білецьким спільний погляд на те, що в умовах повномасштабної війни та з врахуванням наших євроінтеграційних зобов’язань важливо знайти баланс між екологією, економікою та інтересами громад. Впевнений, що це цілком реально», - підсумував голова Держлісагентства. Новини Держлісагентства

16 квітня 2026

Самосійні ліси – це важливий стратегічний ресурс для України, а їх збереження є важливою частиною державної лісової політики та курсу на євроінтеграцію. Про це йшлося під час семінару «Землі з природним залісненням: практичні сценарії дій для територіальних громад» у межах проєкту «Підтримка сталого управління природними ресурсами та економічного розвитку шляхом залучення місцевих громад в Україні», що реалізується Світовим банком у рамках програми EU4Environment. «У 2022 році Верховна Рада ухвалила Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів. Після цього Держлісагентство розпочало масштабну кампанію з виявлення та збереження самозалісених ділянок, які здебільшого розташовані на землях запасу та сільськогосподарських землях, що не використовуються за призначенням», - розповів заступник голови Держлісагентства Валентин Бачурний. Він додав, що збереження самозалісних ділянок має не лише екологічний аспект. У випадку отримання статусу лісу на цих ділянках, відповідно до законодавства, необхідно організувати ведення лісового господарства. А це нові робочі місця в громаді та збільшення надходжень до місцевих бюджетів у вигляді податків та обов'язкових платежів. За словами начальника Управління лісового господарства та відтворення лісів Ігоря Будзінського, в Україні ідентифіковано близько 1,9 млн га самозалісених земель. «Наразі органи місцевого самоврядування ухвалили рішення про визнання самозалісеними понад 60 тис. га. Водночас більш ніж 25 тис. га досі не надані у користування постійному лісокористувачу. Тобто ці ділянки набули статус лісів, відповідно місцева влада має забезпечити їхню охорону, збереження та раціональне використання», - наголосив Ігор Будзінський. Робота з виявлення самозалісених земель триває. Головна мета – зберегти самозаісені ділянки, щоб сформувати повноцінні ліси, які виконуватимуть свої функції в повному обсязі. Новини Держлісагентства

15 квітня 2026

Незаконні рубки самосійних та не наданих у користування лісів на Житомирщині, які під час нещодавнього спільного рейду виявили працівники філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» та інспектори ДЕІ, ще один доказ важливості оперативного реагування місцевої влади на звернення визнати ділянки самозалісеними та передати постійному лісокористувачу. Що відбулося Лісівники спільно з працівниками екоінспекції виявили понад 11 тисяч пнів і більш ніж 36 млн грн збитків від незаконних рубок самосійних лісів у межах території Олевської міської ТГ, а також на землях Народицької та Брусилівської територіальних громад Житомирського району. Матеріали скеровано до Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генпрокурора. Дії невстановлених осіб попередньо кваліфіковано за ст. 245 та ст. 246 КК України, матеріали передано в порядку ст. 214 КПК України. Чому ці ліси не охороняють Здебільшого самосійні ліси вкривають землі сільськогосподарського призначення, які тривалий час не використовували за призначенням. Тобто ліс є, а офіційного статусу у нього немає. Відповідно вони не передані постійному лісокористувачу, який має забезпечувати догляд, охорону та захист. Для збереження таких лісів міжрегіональні управління Держлісагентства згідно ст. 57-1 Земельного кодексу України подають до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування клопотання про віднесення земельних ділянок до самозалісених. Місцева влада може погодити таке рішення та передати ці ділянки постійному лісокористувачу, який забезпечить догляд за цими лісами та їхню охорону. Це може бути власне комунальне підприємство, або найбільший лісокористувач країни ДП «Ліси України». Втім ОМС не завжди оперативно реагують на наші звернення. Якщо проаналізувати факти незаконної порубки на Житомирщині, то ми побачимо: ОМС отримували подання на визнання цих ділянок самозалісеними ще з 2023 року, але рішення були не на користь лісів. Олевська міська рада надіслала відмову, Народицька та Брусилівська селищні ради не надали відповідь. Внаслідок цього самосійні ліси на їхній території залишилися без захисту та охорони. Результат – багатомільйонні збитки державі. Мовою цифр В Україні ідентифіковано близько 2 млн га самозалісених ділянок і ще близько 800 тис. га не наданих у користування лісів. Міжрегіональні управління Держлісагентства з липня 2022 року до кінця 2025 року подали 2 746 клопотань до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених на загальну площу 1 905 607 гектарів. У відповідь місцева влада надала погодження на близько 60 тис. га – це те, що нам вдалося врятувати від знищення. Якщо брати показники у розрізі 2025 року, то міжрегіональні управління подали 392 клопотання на площу 211 008 гектарів, з яких ОМС погодили лише 4 542 гектари. «Ми докладаємо всіх зусиль, щоб врятувати самосійні ліси: надаємо покроковий алгоритм передачі цих лісових масивів постійному користувачу, розповідаємо про успішно реалізовані кейси та позитивні зміни у громадах, підіймаємо це питання на рівні ОВА. Але робота зі збереження самозалісених територій має бути спільною. Тільки разом ми зможемо зберегти ці ліси для наступних поколінь», - наголосив голова Держлісагентства Віктор Смаль. Новини Держлісагентства

15 квітня 2026

Ліси мають залишатися простором, доступним для всіх – незалежно від фізичних можливостей чи віку. Саме тому безбар’єрність є одним з важливих напрямків розвитку лісової галузі. Про це заявив голова Держлісагентства Віктор Смаль. «Ми робимо все можливе для того, щоб люди з інвалідністю, батьки з маленькими дітьми або поціновувачі природи старшого віку почували себе у лісі безпечно та комфортно. І цей орієнтир має конкретні реалізовані рішення», - зауважив очільник Держлісагентства. Інклюзивна інфраструктура У нацпарках в сфері управління Держлісагентства та рекреаційних пунктах «Лісовичок», мережу яких власним коштом розбудовує ДП «Ліси України», облаштування безбар’єрного простору є обов’язковою опцією. Приміром у національних природних парках облаштовують безпечні та зручні маршрути екостежками, адаптують оглядові майданчики, забезпечуючи вільний доступ для людей з інвалідністю. Для цього спільно з профільними громадськими організаціями попередньо проводять аудит інклюзивності та обирають найбільш вдалі рішення. А для тих, хто все ж таки не може фізично відвідати заповідні ліси або долати великі відстані, розробляють віртуальні тури по найцікавішим куточкам нацпарків – кожного року таких турів стає все більше. Що ж до мережі «Лісовичків», то нові пункти будуть зі зручними під’їздами та парувальними місцями, а сама територія облаштована пандусами та не має різких перепадів рельєфу. Робота без бар’єрів Працевлаштування людей з інвалідністю – ще один важливий напрямок розвитку безбар’єрності в лісовій галузі. Зокрема демобілізованим після поранень воїнам-лісівникам, які мають бажання працювати в лісі, завжди запропонують роботу, що відповідатиме їхнім фізичним можливостям. Крім того, підприємства лісової галузі адаптують робочі місця та створюють комфортні умови праці, відкриваючи нові можливості для професійної реалізації кожного. «Це не лише соціальна відповідальність, це наш внесок у розвиток інклюзивного суспільства. Адже безбар’єрність – це про повагу, рівність та простір, де немає обмежень чи перешкод, а лише можливості. Саме таким простором стають наші ліси», - підсумував Віктор Смаль. Новини Держлісагентства

9 квітня 2026

Голова Держлісагентства Віктор Смаль розповів подробиці про наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, який стосується змін до е-лісорубного квитка та полезахисних лісосмуг. Міністерство юстиції зареєструвало наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства № 2813 «Про затвердження форм документів, необхідних для реалізації експериментального проєкту щодо видачі деяких дозвільних документів у сфері лісового господарства в електронній формі». Згідно постанови КМУ № 625 в Україні до 1 червня 2027 року триває експериментальний проєкт з видачі лісорубного квитка та сертифіката про походження лісоматеріалів в електронному форматі. Тому виникла необхідність затвердити форми документів, які подають для отримання лісорубного квитка та сертифіката. Наказ міністерства врегульовує два ключові моменти. «Е-лісорубний квиток міститиме відображення координат геолокації ділянок місць заготівлі деревини. Це відповідає вимогам регламенту ЄС EUDR щодо боротьби зі знелісенням та деградацією лісів і забезпечує підтвердження легальної лісозаготівлі. Своєю чергою відповідність продукції вимогам EUDR полегшує експорт виробів з деревини до ЄС», - пояснив Віктор Смаль. Ще одна важлива зміна стосується догляду за полезахисними лісосмугами. «На заходи з утримання та догляду за полезахисними лісовими смугами можна буде отримати е-лісорубний квиток за кадастровим номером ділянки, якщо відсутні матеріали лісовпорядкування. Це значно спростить догляд за цими насадженнями, які в більшості випадків є занедбаними», - зазначив голова Держлісагентства. За його словами, якщо у комунальній власності громади є полезахисні лісосмуги, на які відсутні матеріали лісовпорядкування, то орган місцевого самоврядування формує комісію з обстеження ділянки, складається акт обстеження, а землекористувач формує заявку на отримання е-лісорубного квитка та подає її до територіального органу Держлісагентства. Наказ набере чинності через 6 місяців після опублікування. Наразі очікується його публікація Міністерством юстиції. Новини Держлісагентства

7 квітня 2026

У ДП «Ліси України» пояснили формування ціни на дрова непромислового використання та назвали обсяги заготівлі. У найскладніший опалювальний сезон 2025-2026 лісівники доклали всіх зусиль, щоб запобігти дефіциту дров попри те, що попит зріс майже у півтора раза – до 1,45 млн м³. Водночас ДП «Ліси України» зафіксувала ціну на дрова для населення та соціальної сфери – в середньому вона становила 1,2 тис. грн/м³, що вдвічі нижче від біржових цін на дрова промислового використання. «Ціна «соціальних» дров складається із витрат на заготівлю, трелювання, транспортування на склад (у середньому 650 грн), ПДВ та інших податків (приблизно 400 грн). Прибуток підприємства на одному кубі дров становить лише 34 грн – рентабельність обмежена на рівні 1-5%», - пояснили на підприємстві. Цьогоріч ДП «Ліси України» запланувало заготовити дров на 400 тис. м³ більше, ніж торік. Втім споживачів закликають формувати заявки та закуповувати ресурс заздалегідь.