Вдосконалення законодавства у сфері лісових репродуктивних ресурсів: результати виїзного засідання

20 травня 2026

За повідомленням представників екологічної спільноти, на ділянках під будівництво ліній електропередачі у Карпатському регіоні виявлені червонокнижні види рослин та тварин. Наразі фахівці Держлісагентства та ДП «Ліси України» вивчають це питання. Минулого року ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» звернулося до ДП «Ліси України», повідомивши про проєкт нового будівництво лінійної частини приєднання електроустановок через земельні ділянки Державного спеціалізованого «ЛІСИ УКРАЇНИ». Простими словами йшлося про прокладання ліній електропередачі (ЛЕП). Як зазначалось у звернені ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО», відповідно до статті 16 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних обʼєктів» підприємства, які будують чи експлуатують обʼєкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки або за рішенням суду на праві постійних або строкових земельних сервітутів. Законодавство України зобов’язує лісогосподарські підприємства та органи місцевого самоврядування розглядати звернення енергетичних компаній про надання земельних ділянок для розвитку енергетичної інфраструктури та забезпечення їх охоронного статусу (ЗУ «Про енергетичну ефективність» та «Про землі енергетики», а також Стратегія енергетичної безпеки України). Відповідно до чинного законодавства на підставі звернень ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» була сформована комісія для обстеження лісових ділянок. Інформацію про проведення комісійного обстеження завчасно оприлюднили на сайті ДП «Ліси України». До складу комісії увійшли представники ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО», Західного МУЛМГ Держлісагентства, державної лісовпорядної організації, установи природно-заповідного фонду, а також за згодою – представники органу місцевого самоврядування та громадськості, які звертались для включення їх до складу комісії. Представники комісії обстежили лісові ділянки в Пашківецькому лісництві Свалявського надлісництва, на які попередньо були укладені договори про встановлення земельних сервітутів. Важливо, що ці ділянки не відносяться до об’єктів природно-заповідного фонду, а також відсутні у наявних в надлісництві висновках про належність лісових ділянок ДП «Свалявське лісове господарство» та «Воловецьке лісове господарство» до пралісів, квазіпралісів та природних лісів. Також у Свалявському надлісництві системно проводиться моніторинг видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, для їхнього збереження: працівники ведуть списки ідентифікації та заповнюють картки спостережень. Ці дані неодноразово надавали представникам екологічної спільноти. Під час проведення комісійного обстеження у Пашківецькому лісництві представники комісії зафіксували поодинокі види Підсніжника Білосніжного  та Лунарії Оживаючої, цвітіння яких надалі було збережено. Втім червонокнижних видів тварин не зафіксували. На всі обстежені лісові ділянки комісія склала Акти обстеження деревостанів. Викладене в акті обстеження рішення підтримано більшістю присутніх членів комісії (п.4 Постанови КМУ від 12.05. 2007 №724) – всі акти обстеження підписані та узгоджені. Збитки філії «Карпатський лісовий офіс» на лісові ділянки, де укладені договори про встановлення земельних сервітутів на загальну суму понад 23 млн грн, ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» відшкодувало. Таким чином Держлісагентство та підпорядковані йому структури діяли виключно у правовому полі з дотриманням вимог чинного законодавства України. Втім Держлісагентства уважно розгляне повідомлення громадських організацій про ймовірність перебування червонокнижних видів у зоні будівництва ліній електропередачі у Карпатському регіоні. За результатами прийматимемо рішення відповідно вимог чинного законодавства.   Новини Держлісагентства

19 травня 2026

Питання якості насіння та садивного матеріалу має врегулювати законопроєкт № 9116 «Про лісові репродуктивні ресурси», який пройшов перше читання у парламенті. Наразі науковці та практики лісової галузі активно долучилися до підготовки цього документа до другого читання. Про це повідомив голова Держлісагентства Віктор Смаль. «Кожен другий гектар лісу в Україні створений штучно, і в найближчі десятиліття штучне відтворення лісів залишиться основою для збереження та розширення лісового фонду держави. Втім у цьому процесі важливо не лише кількість висаджених дерев, а й якість насіння та садивного матеріалу», пояснив очільник Держлісагентства. У законопроєкті № 9116 йдеться про створення сучасної системи регулювання виробництва, обігу, імпорту та експорту лісового репродуктивного матеріалу (насіння та насіннєва сировина, сіянці та саджанці, вегетативний матеріал). Головна мета – встановити чіткі правові та організаційні правила у сфері лісового насінництва і розсадництва, забезпечити контроль походження та якості лісового репродуктивного матеріалу, адаптувати українське законодавство до вимог ЄС, а також залучити інвестиції та сучасні технології у лісове господарство. Наразі у сфері лісового насінництва та розсадництва існує низка нагальних проблем, які потребують розв’язання. Зокрема законопроєкт врегульовує: - формування повноцінного ринку лісового репродуктивного матеріалу; - посилання контролю за походженням насіння; - збереження генетичного різноманіття; - створення резервних запасів насіння; - створення державного лісового генного банку; - впровадження сучасної системи моніторингу у цій сфері. «Окремий акцент у законопроєкті зроблено на гармонізації українського законодавства із нормами ЄС. Це відкриває можливості для інтеграції у європейський ринок, розвитку експорту, впровадження міжнародних стандартів, а також залучення європейських інвестицій та технологій у сферу лісового насінництва та розсадництва», - зазначив Віктор Смаль. Він додав, що після масштабних втрат лісів через війну питання якісного відновлення стає критично важливим. Законопроєкт № 9116 створює основу для: - повоєнного відновлення лісів; - формування стійких до кліматичних змін деревостанів; - збереження унікальних екосистем; - охорони цінного генофонду українських лісів. Ухвалення законопроєкту «Про лісові репродуктивні ресурси» сприятиме розвитку лісового розсадництва та насінництва, відкриє нові можливості для бізнесу, зокрема й експортні, а також підвищить конкурентоспроможність українського лісового сектору. Тобто, у довгостроковій перспективі це не лише інвестиція в екологію та виконання євроінтеграційних зобов’язань, але й внесок в економіку країни. «Для лісівників цей документ має велике практичне значення – він закладає фундамент для сучасної, європейської та екологічно відповідальної системи відновлення лісів в Україні», - підсумував голова Держлісагентства. Новини Держлісагентства

12 травня 2026

На 21-й сесії Форуму Організації Об’єднаних Націй з питань лісів (UNFF21), що проходить у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, команда Держлісагентства представила доповідь про вплив російської агресії на стан українських лісів та пріоритети їх відновлення. «Внаслідок розв’язаної росією повномасштабної війни проти України майже третина українських лісів зазнала пошкоджень різного ступеня. Однією з найбільших проблем для лісового сектору залишається забруднення територій вибухонебезпечними предметами. Наразі йдеться про близько 450 тисяч гектарів лісових територій. Загальна сума збитків та втрат довкіллю України оцінюється у понад 158 мільярдів доларів США», - заявила завідувачка Сектору міжнародних відносин, науки та зв’язків з громадськістю Держлісагентства Мар’яна Островська. Вона додала, що через російську військову агресію на підконтрольній Україні території зафіксовано лісові пожежі на площі близько 40 тисяч гектарів. «Але попри постійні обстріли та ризики для життя, українські лісівники продовжують виконувати свою роботу – висаджують нові ліси, гасять пожежі та рятують дику природу», - наголосила Мар’яна Островська під час своєї доповіді. За її словами, в 2025 році в Україні було відновлено 25,9 тис. га лісу, а нові ліси створено на площі 1,2 тис. га. Також у межах програми Президента України «Зелена країна» за чотири роки висаджено 1 мільярд дерев. «Попри виклики воєнного часу, українська лісова галузь демонструє вагомі результати на шляху європейської інтеграції. Європейський Союз надав Україні найвищий статус – «країна з низьким ризиком знелісення та деградації лісів». Україна також підтвердила готовність до виконання вимог Регламенту ЄС щодо знеліснення (EUDR)», - зазначила завідувачка Сектору міжнародних відносин, науки та зв’язків з громадськістю Держлісагентства. Мар’яна Островська зауважила, що Україна продовжує впроваджувати принципи наближеного до природи лісівництва та цифровізувати лісову галузь. Наразі функціонує унікальний цифровий ланцюг простежуваності деревини, який забезпечує прозорість українського ринку лісоматеріалів. «Відновлення лісових екосистем України є нашим головним пріоритетом. У цьому контексті ми розраховуємо на розширення та зміцнення співпраці з усім цивілізованим світом для підтримки лісового сектору України та Європи», - підсумувала Мар’яна Островська. Нагадаємо, 11-15 травня у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку проходить 21 сесія Форуму Організації Об’єднаних Націй з питань лісів (UNFF21). Він був заснований Економічною і Соціальною Радою ООН у 2000 році та є головною міжнародною платформою для міжурядового діалогу, координації та розвитку співпраці у сфері лісової політики та сталого управління лісами. Новини Держлісагентства

8 травня 2026

На розширеному засіданні колегії Держлісагентства проаналізували фінансові показники галузі за І квартал: цифри свідчать про впевнену позитивну динаміку роботи підприємств лісового сектору. Про це повідомив голова Держлісагентства Віктор Смаль. «Ми бачимо суттєве підвищення ключових показників у порівнянні із відповідним періодом минулого року, який у свою чергу був рекордним по всім показникам. Наголошу, що левову частку фінансового зростання галузі забезпечило ДП «Ліси України». Цифри говорять самі за себе», - зазначив очільник Держлісагентства. Заготівля лісоматеріалів +20,8% 2,9 млн м³ (+500 тис. м³ до І кварталу 2025 року). Це виконання зобов’язання лісового сектору збільшити обсяг заготівлі на запит деревообробного бізнесу. Податки та обов’язкові платежі +91,5% 4,06 млрд грн (+1,94 млрд грн до І кварталу 2025 року). Українська армія фінансується виключно коштом держбюджету, тож лісова галузь робить свій внесок у підсилення обороноздатності країни. Чистий дохід +48,3% 8,6 млрд грн (+2,8 млрд грн до І кварталу 2025 року). Це краще свідчення про ефективність роботи та системний розвиток. Середньомісячна зарплата +48,3% 38 381 грн (+12 503 грн до І кварталу 2025 року). Соціальна відповідальність перед кожним, хто працює у лісовому секторі, залишається одним з наших пріоритетів. «Окремо зупинюся на показнику рентабельності. Зараз він складає 34,9%, минулого року в цей же період він складав 25,9%. А знаєте скільки було до початку реформування лісової галузі? Цей показник коливався у межах 1,5%. Тож позитивна динаміка очевидна», - зауважив Віктор Смаль. Він нагадав, що 2025 рік галузь завершила з абсолютно рекордними фінансовими показниками. «Наразі ми закладаємо підґрунтя для того, щоб у 2026-му перевершити ці досягнення та завдяки системній злагодженій роботі досягти ще більш вагомих результатів», - підсумував голова Держлісагентства. Новини Держлісагентства

7 травня 2026

Лісова галузь чує бізнес та виконує всі взяті на себе зобов’язання – і у питанні обсягу заготівлі деревини, і у питанні ціноутворення. Про це йшлося на засіданні робочої групи з питань співробітництва у лісопромисловому комплексі, яке відбулося у Держлісагентстві за участі деревообробників та представників ДП «Ліси України». «За період січень-квітень заготовлено понад 3,8 млн м³ (+630 тис. м³ до показника минулого року). Плани заготівлі підприємств Держлісагентства на 2026 рік – 12,5 млн м³ (+1 млн м³ до показника 2025 року). Важливо пам'ятати, що інші лісокористувачі за рік роблять заготівлю на рівні ще 2,5-3 млн м3. Це оперативне реагування на запит деревообробників збільшити обсяг заготівлі, щоб уникнути дефіциту ресурсу. І ми цей запит виконуємо», - наголосив голова Держлісагентства Віктор Смаль. Він додав, що у питаннях ціноутворення державні підприємства також ідуть назустріч бізнесу: стартові ціни аукціонів сформовані так, як просили деревообробники. В ході торгів вартість деревини зростає, але це прозорий ринковий механізм. Водночас аналітика доводить, що бізнес не викуповує запропонований обсяг заготовленої деревини: наразі залишки деревини на складах становлять 1,1 млн м³ – такого обсягу залишків не було за всі роки роботи ДП «Ліси України». Простий розрахунок демонструє, що за таких темпів реалізації бізнес зможе спожити за підсумками року лише близько 10 млн м³ і це є проблема, адже деревина на складах поступово втрачає свою якість та вартість. Фактично це не дає нарощувати обсяг заготівлі деревини. «Зрозуміло, що в умовах повномасштабної війни важко всім. Але попри важкі умови роботи лісова галузь і надалі готова виконувати всі свої зобов’язання перед бізнесом. Втім цей процес має бути двостороннім», - підсумував Віктор Смаль. Новини Держлісагентства

5 травня 2026

У форумі за участі заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького, народних депутатів, фахівців Держлісагентства та представників мисливської спільноти обговорили найактуальніші проблеми галузі та шляхи їх розв’язання. Учасники говорили про розробку та узгодження єдиних підходів до відновлення мисливського господарства в Україні на засадах сталого розвитку з урахуванням необхідності збереження біорізноманіття, ефективного моніторингу епізоотичної ситуації та впровадження сучасних стандартів біобезпеки в умовах воєнних і післявоєнних викликів. Тарас Висоцький наголосив на важливості обговорення довгострокових стратегічних планів сталого розвитку мисливської галузі, яка має значний потенціал. «Важливо встановити чіткі, передбачувані довгострокові правила з огляду на необхідність збереження біорізноманіття, епізоотичну ситуацію та можливий економічний ефект розвитку галузі», - зазначив заступник міністра. Своєю чергою народний депутат Ігор Марчук анонсував роботу над реформою мисливської галузі та розроблений законопроєкт, що передбачає низку конкретних кроків. «Мисливство – це величезна галузь, яка в США та Європі приносить десятки мільярдів прибутку. В Україні, що має майже 40 млн га мисливських угідь, ця сфера збиткова. Тому нам вкрай необхідно оновлення законодавства та велика реформа. Це має значення не тільки для розвитку самої галузі, а також для соціально-економічного розвитку непромислових територій й для посилення обороноздатності країни, адже мисливці знають, що таке зброя, і вміють нею користуватися», - зауважив нардеп. Його колега по парламенту Олександр Матусевич розповів, що цей законопроєкт планують зареєструвати найближчим часом. «Вже за кілька тижнів мисливська спільнота зможе побачити цей документ, над яким буде працювати Комітет ВР з питань екологічної політики та природокористування. У нас будуть широкі обговорення, і сподіваюся, що ця реформа все ж таки розпочнеться», - сказав парламентар. Про важливі досягнення у формуванні розвитку мисливського господарства розповів голова Держлісагентства Віктор Смаль.  «Останні роки ми багато працювали над розробкою єдиних підходів до функціонування мисливського господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням необхідності збереження біорізноманіття. І ця робота має низку вагомих результатів», - наголосив очільник Держлісагентства. Зокрема йдеться про ухвалену минулого року Стратегію розвитку галузі мисливського господарства України на період до 2035 року, а також розроблені та затверджені єдині для всіх користувачів мисливських угідь Правила державного обліку мисливських тварин. Крім того, вперше за багато років вчасно затверджені ліміти використання мисливських тварин на сезон 2026-2027. Окрему важливу роль у подальшому розвитку мисливської галузі має відіграти цифровізація, про це повідомив заступник голови Держлісагентства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Валентин Бачурний. «Найближчим часом буде представлений функціонал оновленої системи «Мисливець», яка дозволить вести централізований реєстр. Також у ній функціонуватиме електронний кабінет для роботи працівників територіальних органів Держлісагентства, а також аналітичний модуль для формування статистики по регіонах щодо кількості активних мисливців, виданих карток та іншої інформації», - пояснив заступник голови Держлісагентства. Найбільший користувач мисливських угідь ДП «Ліси України» підтримує необхідність змін законодавства у цій сфері та пропонує низку кроків, які допоможуть підтримати та забезпечити розвиток мисливства. «У нашому користуванні знаходиться 2,6 млн га мисливських угідь, у які лише минулого року ми інвестували понад 117 млн грн. Ми підтримуємо ідею оновлення законодавства та необхідність змін за певними напрямками. Зокрема це стосується спрощення процедури надання мисливських угідь у користування, зменшення їх мінімальної площі, відновлення ланки мисливствознавців», - наголосив генеральний директор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець. Загалом Стратегічний форум із розвитку мисливської галузі України став найважливішою подією для 900 тис. українців, які мають посвідчення мисливця, та 1130 користувачів мисливських угідь   Новини Держлісагентства

5 травня 2026

Фахова мисливська спільнота зібралася на Рівненщині, щоб обговорити основні проблеми мисливства в умовах повномасштабної війни та можливі шляхи їх розв’язання. Це надважлива подія для 900 тис. українців, які мають посвідчення мисливця, та 1130 користувачів мисливських угідь. Про це повідомив голова Держлісагентства Віктор Смаль. «Разом з заступником міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарасом Висоцьким, народними депутатами та представниками мисливської спільноти обговорили найважливіші для галузі питання: ключові досягнення, моніторинг епізоотичної ситуації, стрімке зростання кількості хижака та розробка нового закону про мисливське господарство», - розповів очільник Держлісагентства. Він додав, що фахівці багато працювали над розробкою єдиних підходів до функціонування мисливського господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням необхідності збереження біорізноманіття. І ця робота вже має низку вагомих результатів: - минулого року ухвалена Стратегія розвитку галузі мисливського господарства України на період до 2035 року; - цьогоріч вперше в Україні розроблені, затверджені та вже набрали чинності єдині для всіх користувачів мисливських угідь Правила державного обліку мисливських тварин; - вперше за багато років вчасно затверджені ліміти використання мисливських тварин на сезон 2026-2027. «Звісно, повномасштабна війна внесла корективи у плани розвитку мисливського господарства. Зокрема через воєнний стан у багатьох областях не проводиться повноцінне полювання. Наслідком стало стрімке розповсюдження хижаків: у період з 2021 по 2025 рік кількість шакалу в Україні зросла на 913%, лисиці – на 133%, вовка – на 96%. Сказ, загибель худоби, вільне пересування хижаків по вулицях сіл стає проблемою і для фермерів, і для приватних домогосподарств. У цьому випадку регулювання чисельності є адекватною реакцією на ці виклики», - зауважив Віктор Смаль. За його словами, всі проблеми галузі треба розглядати комплексно. Саме тому сьогодні йдеться про напрацювання Закону України «Про мисливське господарство». Він має врегулювати низку важливих моментів – підвищення вимог до мисливців у межах навчання та іспитів, конкурсні умови надання мисливських угідь у користування, впровадження цифрового реєстру замість паперових ліцензій та багато інших питань. «Сподіваюся, що разом з усіма зацікавленими сторонами зможемо напрацювати дійсно якісний документ, який допоможе розвивати мисливське господарство України відповідно до найкращих європейських практик», - підсумував голова Держлісагентства. Новини Держлісагенства

29 квітня 2026

Наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 23 квітня 2026 року № 5262 «Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, на мисливський сезон 2026–2027 років та встановлення Норм використання (добування) одним мисливцем за день інших мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, на мисливський сезон 2026–2027 років» оприлюднений в «Офіційному віснику України» №35 від 29.04.2026 р. Важливо: затверджені ліміти використання мисливських тварин – це не дозвіл на полювання. Це можливість проводити його там, де дозволять місцеві військові адміністрації з огляду на безпековий фактор. Затвердження лімітів дозволяє: боротися з браконьєрством та забезпечувати належну охорону мисливських тварин; зберігати біорізноманіття; проводити якісний моніторинг епізоотичної ситуації; регулювати чисельність хижих тварин та запобігати поширенню небезпечних хвороб – це особливо важливо в умовах поширення сказу та стрімкого розповсюдження шакала; забезпечити сталу та ефективну роботу мисливських господарств, зберегти робочі місця та фахівців, насамперед єгерський склад. Все це дозволить забезпечити раціональне та ефективне використання державного мисливського фонду. Новини Держлісагентства

29 квітня 2026

Міністерство юстиції зареєструвало наказ №4351 Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України «Про затвердження Правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування» від 23 березня 2026 року. «Відтепер всі користувачі мисливських угідь вестимуть облік за єдиними правилами. Це результат кропіткої праці фахівців Держлісагентства та міністерства», - пояснив голова Держлісагентства Віктор Смаль. За його словами, тривалий час в країні не було єдиних правил, які мають визначати методи обліку, форми облікових карток, акти проведення обліку, зведені форми звітності та вимоги до використання та оприлюднення отриманих даних. Водночас користувачі мисливських угідь зобов’язані проводити облік мисливських тварин та обсягів їх добування – і кожен це робив своїми методами. «У 2025 році уряд ухвалив Стратегію розвитку галузі мисливського господарства України на період до 2035 року. Вона передбачає затвердження у 2026 році єдиних для всіх правил обліку мисливських тварин і обсягів їх добування. І ми це зробили – відтепер для всіх діятиме чіткий єдиний алгоритм», - зазначив очільник Держлісагентства. Завдяки якісному обліку фахівці отримають достовірну інформацію про чисельність мисливських тварин, стан, видову та статево-вікову структуру популяцій, територіальне поширення, кількість загиблих мисливських тварин, обсяги добування. «Насамперед ми зможемо якісно планувати роботу з охорони, використання і відтворення мисливських тварин, вести моніторинг тваринного світу та зберігати біорізноманіття», - наголосив Віктор Смаль. Він додав, що єдині правила обліку також допоможуть забезпечити контроль за природною міграцією, переміщенням мисливських тварин та інформувати про виявлені серед них осередки епізоотичних захворювань, щоб планувати заходи для їх знешкодження і попередження. «Дякую всім, хто долучився до цієї великої роботи. Впевнений, що її результат виведе мисливську галузь на якісно новий рівень», - підсумував голова Держлісагентства. Новини Держлісагентства

29 квітня 2026

Документ передбачає співробітництво у розвитку лісового сектору та впровадженні інноваційних технологій. Зокрема співпраця запланована у таких напрямках: - сприяння відновленню та розвитку лісового господарства України; - відновлення лісових насаджень на постраждалих від війни територіях; - захист лісів від незаконних рубок та пожеж; - розвиток міжнародного співробітництва у лісовій галузі; - впровадження інноваційних технологій у лісовому господарстві. Українська Національна Аграрна Рада об’єднує підприємства та фахівців у сфері лісництва, лісових насаджень та суміжних галузей, готових розвивати лісовий сектор України та брати участь у проєктах з відновлення, сталого управління й впровадження інновацій. Новини Держлісагентства

27 квітня 2026

У межах весняної лісокультурної кампанії вже створені лісові культури на площі 10 452 га – це майже 90% від плану. Загалом навесні планують відновити ліси на площі 11 638 га. Про це повідомив голова Держлісагентства Віктор Смаль. Області-лідери за площею відновлення: Рівненська 2 246 га; Житомирська 1 911 га; Волинська 1 534 га; Чернігівська 876 га; Київська 667 га. Загалом висаджено вже понад 68 млн сіянців, з них 3,969 млн шт. – це сіянці із закритою кореневою системою (ЗКС). Найбільше сіянців ЗКС висаджують: Полісся 1,301 млн шт. Лісостеп – 1,084 млн шт. Степова зона 0,443 млн шт. Карпати 0,140 млн шт. «Господарська діяльність в лісах – це не лише заготівля деревини. Наш річний план – відновити ліси на площі 15 588 га, і ми впевнено рухаємося до його виконання», - наголосив Віктор Смаль. Новини Держлісагентства

22 квітня 2026

Під час установчого семінару проєкту GEF-8 з лісового відновлення ландшафтів всі зацікавлені сторони висловили своє бачення конкретних кроків та географії реалізації цього проєкту. Його впроваджувальною агенцією є Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO). Виконавчою агенцією стануть Держлісагентство та УкрНДІЛГА. Наразі розпочалася фаза підготовки повної проєктної документації за кошти гранту від GEF-8. У семінарі взяли участь урядовці, фахівці лісової галузі, члени Держлісагентства, науковці, а також представники приватного сектору та екологічної спільноти. Держлісагентство наполягає на включення до проєкту створення генетично-молекулярної лабораторії, як ключового елементу, який забезпечує біологічну стійкість та біологічне різноманіття лісового репродуктивного матеріалу з метою адаптації до змін клімату. Фактично лабораторія має стати центром проєкту, адже відновлення лісів повинно будуватися на науково обґрунтованих результатах лабораторних досліджень. «Семінар дав можливість обговорити найважливіші напрямки реалізації цього проєкту, визначити кінцеві результати, яких ми хочемо досягти, і на основі цього сформувати конкретну проєктну документацію. Для нас важливі три напрямки: створення молекулярно-генетичної лабораторії, відновлення постраждалих від бойових дій лісів, та залучення «зелених фінансів» для збереження самосійних лісів», - наголосив перший заступник голови Держлісагентства Володимир Бучко. За словами начальника Управління лісового господарства та відтворення лісів Ігоря Будзінського, відновлення пошкоджених війною лісів та їхнє розмінування є одним із пріоритетів Держлісагентства. «Саме тому ми хочемо бачити цей напрямок у реалізації проєкту. Зокрема залучити експертів, сучасні технології розмінування, а також науковий супровід у дослідженні методів розмінування», - зазначив він. Ігор Будзінський зауважив, що у межах проєкту можна розглянути питання заповідання забруднених вибухонебезпечними предметами територій та вивчити досвід міжнародних партнерів у цій сфері. Він також додав, що важливим напрямком є залучення «зелених фінансів» для збереження самосійних лісів. Таке фінансування може стати стимулом для громад зберігати самозалісені території. Але тут також потрібно вивчати міжнародний досвід верифікації поглинання вуглецю лісами. «Робота в цих напрямках у межах проєкту GEF-8 допоможе збільшити площу відновлених лісів та природно-заповідного фонду, адаптувати ліси до змін клімату, залучити міжнародне фінансування та посилити економічний стан громад. Це буде цікавим та корисним досвідом для нашої країни», - підсумував Ігор Будзінський.   Новини Держлісагентства