З Днем Святого Губерта - покровителя мисливців!

6 Червня 2024

На базі Національного лісотехнічного університету України відбувся Всеукраїнській семінар-нарада з питань розвитку мисливської галузі та утвердження мисливських національно-культурних цінностей. Захід розпочався з урочистого шикування та богослужіння мисливських капеланів. У конференц-залі Університету хвилиною мовчання вшанувати пам'ять мисливців-воїнів, які загинули у боротьбі за Україну. Семінар-нараду відкрив з вітальним словом Президент Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь Віктор Червоний.   Участь у заході взяли представники державних органів, науковці та експерти галузі з провідних університетів України, представники духовенства та громадських організацій, серед них: – Володимир Каленіченко – начальник Відділу мисливського господарства та полювання Держлісагентства України, – Анатолій Дейнека – начальник Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, – Павло Хоєцький – професор кафедри лісівництва НЛТУ України, – Михайло Казимир - представник Карпатського братства Діани, співавтор програми позашкільної освіти «Основи мисливствознавства», – Володимир Бойко – голова первинної організації Львівської міської організації УТМР, – Анатолій Голубченко – президент Федерації мисливського собаківництва України, – Володимир Подоляк – начальник ГУ Держпродспоживслужби (ДПСС) у Львівській області та інші. З наймолодших учасників – вихованці гуртка «Юні мисливствознавці» Львівського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. У своєму виступі, Анатолій Дейнека відзначив, що проведення даного заходу є кроком до впровадження європейського мисливства. Під час наради відбулась презентація та ухвалення представниками організацій-учасників головного документу мисливської спільноти – «Кодексу українського мисливця».  Співавтори Кодексу представили його основні положення, що стосуються зокрема етики полювання, релігійної складової та запровадження Дня мисливства. Мета «Кодексу українського мисливця» - відродження мисливських традицій і національно-культурних цінностей та сприяння розвитку мисливської галузі.   Окрім того, учасники наради обговорили актуальні питання ведення мисливського господарства та перспективи його розвитку в умовах воєнного стану.    

30 січня 2026

29 січня 2026 року у Львівській обласній державній адміністрації відбулося засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії (ДНПК) при Львівській обласній державній адміністрації, під час якого членами Комісії було розглянуто низку актуальних питань, пов’язаних із забезпеченням епізоотичного благополуччя на території області та профілактикою інфекційних і паразитарних хвороб тварин, серед яких питання регулювання чисельності окремих видів хижих звірів у Львівській області та доведення їх щільності до оптимального рівня відповідно до чинних нормативів. Анатолій ДЕЙНЕКА поінформував ДНПК про виконання регулювання чисельності хижих м’ясоїдних звірів та кабанів кожним користувачем мисливських угідь області. У своїй доповіді він зробив ретроспективний аналіз чисельності хижаків в області та доповів про вжиті заходи кожним користувачем щодо їх регулювання, зокрема лисиці рудої, про облік чисельності лисиці, її щільність на 1 тис. га у кожного користувача та проведену роботу щодо регулювання чисельності популяції лисиці рудої у наданих в користування мисливських угіддях. За 2025 мисливцями на території області під час проведення регулювання чисельності хижих м’ясоїдних звірів та кабанів добуто: 123 кабани, 33 вовки, 1282 лисів, 3 єнотовидних собаки, 1 шакал та інші шкідливі для мисливського господарства тварини. Проведене регулювання чисельності лисиці позитивно вплинуло на їхню популяцію. Якщо чисельність лисці на початок 2025 року (з 01.03.2025) становила 3672 голови і щільність була 2,6 голови на 1 тис. га мисливських угідь, то в результаті їх регулювання протягом року було добуто 1282 лисиці і щільність вже становить 2,2 голови на 1 тис. га угідь. Регулювання чисельності популяції лисиці продовжується у січні та лютому 2026 року. Від початку року станом на 20 січня мисливцями області добуто ще 144 голів лисиць та 70 кабанів і 4 вовки. Регулювання кабанів продовжується до лютого, а хижих звірів – до березня 2026 року. Усього впродовж 2025 року Львівською лабораторією ветеринарної медицини досліджено 1285 зразків патологічного матеріалу взятих від тварин з явними ознаками сказу, та від впольованих і загиблих внаслідок ДТП тварин. За результатами засідання ДНПК вирішили продовжити регулювання чисельності окремих видів хижих звірів у Львівській області з метою доведення їх щільності до оптимального рівня відповідно до чинних нормативів.

4 березня 2025

У храмі Св. Ольги і Єлизавети відбулася Архієрейська Божественна Літургія до Дня пам’яті мисливців-захисників України. Літургію провадив владика Михаїл Колтун - єпископ-капелан, який опікується військовими і мисливцями України та священнослужителі храму Іван Галімурка – настоятель храму, Ігор Демків та інші. Свята Літургія відбулася з ініціативи Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь, Львівської ОО УТМР, Українського мисливського товариства «ТУР», ПВТП «Акрополіс», ТзОВ «Верхів’я Бугу», ГО "Карпатське братство Діани", МГ «Тустань», Західного МУЛМГ та інших мисливських організацій та колективів Львівщини. У літургії взяли участь кілька сотень мисливців, їх рідні, друзі та близькі. Мисливські колективи Львова, Миколаївщини, Дрогобичини, Перемишлянщини, Жовківщини та інших колишніх районів Львівщини. Кожний мисливський колектив був одягнений в однострої і попереду кожний колектив ніс свою мисливську хоругву. Усіх їх супроводжував ансамбль сигнальної мисливської музики «Лісові Сурми» з Болехова. Дійство було урочисте та святкове. Після богослужіння владика посвятив хоругви. Владика Михаїл Колтун промовив казання в якому приділив багато уваги любові до природи, звірів їх примноженню та охороні. Ролі сучасного мисливства  та мисливців зокрема. Адже сьогодні Україну захищають понад 120 тисяч воїнів – мисливців. До слова були запрошені Віктор Червоний - президент  Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь, Анатолій Дейнека - начальник Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства. Виступила Алла Чайка мати мисливця, розвідника полеглого на війні Героя України Тараса Чайки, Андрій Зозуля – мисливець і голова Сихівської районної адміністрації міста Львова та багато інших мисливців та представників мисливських організацій. Анатолій Дейнека: «Сьогоднішній захід є виявом вдячності усім захисникам України, які полягли у боротьбі з російською агресією, зокрема захисникам - мисливцям. Також це – цеглинка у розбудові мисливської культури в Україні». Відтепер День пам’яті мисливців-захисників України щороку відзначатимуть у першу неділю березня.  

16 січня 2025

Сьогодні, 16 січня 2025 року відділом лісового та мисливського господарства в Івано-Франківській області Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства було проведено нараду користувачів мисливських угідь Івано-Франківської області за участю представників Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, Державної екологічної інспекції Карпатського округу, Управління екології та природних ресурсів, філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України». На нараді було розглянуто ряд актуальних для мисливського господарства питань, а саме:  - аналіз виконання мисливськими господарствами у 2024 році заходів по регулюванню чисельності шкідливих хижаків в мисливських угіддях області;  - план заходів по регулюванню чисельності шкідливих хижаків на 2025 рік;  - проведення у 2025 році обліку мисливської фауни в мисливських угіддях області та мисливських угіддях державного мисливського резерву (або запасу). Учасники заслухали інформацію Держпродспоживслужби щодо необхідності продовження виконання доручення Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля від 21.08.2024 № 1-83/1/24-5/2 в частині приведення щільності лисиці в мисливських угіддях до оптимальних розмірів та здачі патматеріалу від добутих тварин для діагностики на сказ. У лютому 2024 року на території області було обліковано майже 2,4 тис.гол. лисиць, щільність яких у 3,5-4 рази є вищою від норми. У листопаді-грудні 2024 року відділом лісового та мисливського господарства в Івано-Франківській області Західного МУЛМГ видано користувачам мисливських угідь області 41 дозвіл. Наголошено на важливості співпраці мисливських господарств з місцевими органами виконавчої влади. Заходи по регулюванню чисельності шкідливих хижаків, в першу чергу лисиці, в мисливських угіддях області проводитимуться також в січні-лютому цього року, оскільки щільність лисиці ще залишається вищою норми у 2-2,5 рази. Показником ефективності проведення кампанії з пероральної вакцинації диких м’ясоїдних тварин проти сказу у 2024 році та заходів по регулюванню їх чисельності будуть результати обліку мисливської фауни в лютому 2025 року.

3 жовтня 2023

Останнім часом ведеться багато розмов про реформування мисливської галузі, про необхідність докорінно змінити ставлення суспільства до мисливців, полювання і до мисливського господарства в цілому. Відродити традиції та культуру мисливства, змінити у кращий бік ставлення громадськості до мисливців. Розбудити мовчазливе ставлення мисливців про своє природне єство, свою сутність у ставленні до довкілля, щоби плекати позитивну суспільну думку громадськості про мисливство. Але з чого потрібно починати, що потрібно робити щоб змінити суспільну думку про мисливців та полювання в цілому. Деколи надто боляче про це розмовляти, але воно і не дивно, що не завжди в суспільстві панує позитивна думка про мисливців і полювання. Те, як проводиться полювання, як воно починається і як воно завершується. Не всі наші мисливці займаються повноцінним, здоровим відпочинком щоби залишити добрі спогади про день полювання. Щоб влучним пострілом вполювати хороший трофей, не пропустити нагоди покепкувати з товариша, чи вміло поквитатися жартом навзаєм. Тому, що більшість з так званих «мисливців» ходить полювати не за трофеєм, а за куском м’яса. Частенько люблять «погуляти» вночі на різноманітних транспортних засобах, в недозволених місцях, в недозволений час з приладами нічного бачення, тепловізійними та іншими незаконними засобами полювання. Деколи такий вихід на незаконне полювання, себто браконьєрство, завершується трагічно. Власне через таких порушників і псується репутація усіх порядних мисливців. Щоб спростувати таку негативну тенденцію суспільства, на мою думку, потрібно починати з культури, етики і звичаїв полювання. Культура - багатогранний процес, це осібне виховання, хід формування свідомості, формування особистості, її поведінки в колективі та її ставлення до оточення і тварин. Відповідно зворотній хід, це формування загальної думки про особистість, її вподобу тощо. Окремі мисливські колективи самотужки стараються запровадити на своїх теренах те, що вони побачили за кордоном, чи почули від соратника мисливця, або іноземного мисливця. Мало хто намагається сформувати позитивний образ мисливця, обговорюючи цю тему через мас-медіа. Зазвичай суспільство дізнається про мисливців, чи полювання коли щось трапилося, і то погане. Про таку подію будуть висловлюватися чимало і з осудом. При тому мало кому відомо, що завдячуючи мисливцям збережено, відтворено і примножено не один десяток звірів і птахів нашої держави, які були на грані зникнення. І про це мало хто знає тому, що мисливці не з рупором в руках виголошували про це. Крім того є дуже велика різниця між м’ясниками-браконьєрами і ловцями - мисливцями. Адже один і другий бере зброю і йде свідомо, но… один на порушення - інший на полювання. Ось тут ця мораль, ця велика різниця між браконьєрами та мисливцями. Це і є етика мисливця. А браконьєр – це озброєний злочинець, який свідомо, порушуючи закони і моральні принципи, іде на безчинство в угіддя з однією метою – вбити звіра. Але на жаль не всі це розуміють і розпізнають. Справжні мисливці, у своєму лексиконі, використовують слово «здобути», «вполювати» звіра. Ті, хто незаконно полює – це браконьєри, злодії, вбивці, які заради наживи, заради м’яса та грошей вбивають дичину, і вони жодного відношення не мають до мисливців. І ще одне зіставлення. Мисливці з давніх-давен не закочували рукава, коли білували звіра, цим вони відрізняли себе від м'ясників. Також не прийнято в мисливському оточенні говорити кров, а фарба. Після добування звіра, мисливець підходив до нього, знімав шапку, ставав на коліна, клав гілочку, чи жменю трави до рота добутого звіра, віддаючи таким чином останню данину тварині засовуючи йому в рот останній «кус». На жаль сьогодні, традиції наших родоначальників втрачені. Отому давню мисливську культуру та звичаї, ритуали і просто - мисливський етикет необхідно відроджувати та впроваджувати у життя наново. Перш за все у самих мисливців повинен бути римейк, себто нові версії втраченої частки автохтонної культури, бажання до церемоній, культури і порядку. До цієї справи потрібно залучати і державні, і громадські, навчальні і наукові заклади і інші установи. які би частково взяли на себе цю нішу, і централізовано крок за кроком втілювала бажане у дійсне. У теперішній час в нас немає таких організацій. У країнах заходу щоби стати мисливцем потрібно найменше півтора року навчатися мисливству. Кандидат у мисливці навчається не тільки біології звірів, а вчиться надавати невідкладну допомогу, оцінювати трофеї, кінології (собаківництву), культурі полювання, стрільбі тощо. І тільки після проходження практики у мисливському колективі, де за нього поручиться не менше трьох мисливців, здає іспит і може отримати мисливське посвідчення. Тоді він має шанс стати членом мисливського колективу, який прийме його у свої лави. У нас, на жаль, кандидатів у мисливці нічого подібного не навчають. Здебільшого приходить бажаючий стати мисливцем, здає іспит і на цьому завершується його підготовка стати мисливцем. Отож мабуть у нас найкращі мисливці це ті, хто з покоління в покоління продовжує батьківську, чи дідівську справу, цебто полює. Але таких людей мало. Вони яскраво різняться від решти мисливців. Мабуть через те наша мисливська культура бажає бути кращою. Подібно наведеному вище сьогодні доречно порушити питання відродження національних мисливських традицій. Мисливство в Україні має глибоке коріння починаючи від княжої доби, а можливо і швидше. У нашій древній державі, на Русі, в одній з перших в Європі було врегульовано полювання. Тисячу років тому у Києві написана князем Ярославом Мудрим «Руська Правда» регулювала право власності на землю, ліси, домашніх тварин, звірів та право полювання. Були прописані способи ловів різних видів звірів і передбачено покарання, штрафи за порушення прописаних звичаєвих правил, передбачених «Руською Правдою». Маємо надію, що за допомогою небайдужих мисливців, симпатиків мисливства, науковців ми зможемо частково відродити вітчизняну мисливську культуру, звичаї і традиції наших предків. Започатковані мисливські фестивалі багато доброго і корисного зробили для пропагування мисливської культури. Але війна, введення воєнного стану, внесли свої корективи у дальший розвиток задуманого. Отже потрібна наша перемога над ворогом і після того з новим силами до нових звершень. Віримо в нашу перемогу і у те добре та красиве, що прийде до нас після нашої перемоги. Переможемо, відновимо, відбудуємо, захистимо!   Василь Бурмас   Заступник начальника відділу  охорони, захисту лісу та мисливського господарства  Західного міжрегіонального управління ЛМГ